велотрейлер

В силу конструктивних особливостей велосипед має досить обмежений функціональний діапазон. Салону немає, багажник вміщає не так вже й багато, та й вантажопідйомність невелика. При цьому, навіть при незначній завантаженні відчутно страждає керованість велосипеда - і без того на заднє колесо доводиться більша частина ваги, а з багажником і поготів. Центр тяжіння знаходиться високо, стійкість в поворотах знижується.

Одним із способів вирішити проблему є використання такого девайса, як велотрейлер. Цей аксесуар являє собою велосипедний причіп. Завдяки його використанню у велосипедиста з'являється можливість розвантажити свій байк і виступати лише в ролі тягача. Часом без велотрейлер просто не обійтися, якщо потрібно перевезти негабаритний вантаж, наприклад, каяк. Але ми забігаємо вперед. Давайте про все по порядку.

Велосипедисти європейських країн давно використовують велотрейлер в повсякденному житті. В цьому немає нічого дивного: велосипедна інфраструктура у них розвинена на порядок краще, ніж у нас, та й людям не соромно на двоколісному транспорті у справах їздити. До всього іншого можна ще додати екологічну свідомість тамтешніх жителів і пристрасть до економії коштів. Дійсно, навіщо тонну металу ганяти в супермаркет, витрачаючи на це літри палива, якщо доцільніше поїхати на велосипеді, заодно і м'язи розім'яти?

У нас люди не менш ощадливі, але вкорінені в суспільстві стереотипи не дозволяють багатьом діяти в своїх інтересах, бо «несолідно» на велосипеді, та ще й з причепом, їздити. Проїхатися заради задоволення - це так, але за покупками - ні-ні. Тільки старшому поколінню все одно. Їздять на убитих радянських велосипедах, навішують на них все, що в даний момент потрібно перевезти, хоч мішок картоплі, хоч труби залізні, і без докорів сумління їдуть, куди потрібно. Інші кулібіни і причепи-самодел прилаштовують до велосипедів, щоб більше влізло. Так чому б не взяти приклад і цивілізованого світу, і плювати на громадську думку наших співвітчизників? Адже все вже придумано, все вже продумано.

Правила дорожнього руху України допускають використання причепа з велосипедом. Єдине застереження: «6.7. Водіям мопедів и велосипедів забороняється:

є) буксірування причепа, що не передбачення для ЕКСПЛУАТАЦІЇ з цімі транспортними засоби ». Тобто абияк прикручені тачки до «Українам» використовувати як раз-таки не можна, а спеціальний причіп - можна.

Ще один пункт правил свідчить: «6.5. Водії мопедів и велосипедів могут перевозіті лишь Такі вантажі, Які НЕ заважають Керувати транспортним засоби и не створюють перешкоду іншім учасникам дорожнього руху ». Велотрейлер володіє продуманою конструкцією, отже, вантаж на ньому закріплюється надійно і ніяких перешкод ні велосипедисту, ні іншим учасникам руху не створює (звичайно, якщо слідувати вимогам інструкції причепа, не перевантажувати тощо).

Для якісної і безпроблемної перевезення інженери понапрідумалі найрізноманітніших виконань велосипедних причепів. Все залежить від функціональної спрямованості, максимального навантаження, ступеня «навороченності» та інших факторів. Як правило, велотрейлер має раму з сидінням або вантажну платформу, одне або два колеса і кріплення до велосипеда. Такий перелік основних складових. Як бачимо, все просто.

Бред Пітт і Анжеліна Джолі з дітьми на прогулянці

Найбільшу популярність серед велосипедистів отримали велотрейлер для дітей. Замість того щоб сидіти на рамі в спеціальному сидінні або на багажнику, у дитини є окрема «карета» з усіма зручностями.

Велотрейлер для дітей можуть бути одно- або двомісними. Дитина при подорожах в велопричіпи отримує ряд переваг. Те, що йому зручніше в своєму окремому вагончику - це зрозуміло. Для дитини поїздка в велотрейлер набагато безпечніше, ніж в сидінні, прикріпленому на велосипеді. Сидіння обладнані ременями безпеки, а в разі падіння батька дитина не постраждає, так як продумана конструкція причіпного пристрою з шарнірами не дозволить причеп перевернутися.

Не забуваємо і про комфорт - велотрейлер обладнуються підвіскою, яка покликана пом'якшувати нерівності дороги. Крім посадкового місця в причепі є багажне відділення і безліч кишеньок. Існують спеціальні водонепроникні чохли, що захищають пасажирів від дощу, і сітки, що оберігають маленьких мандрівників від пилу і докучливих комах. Вентиляція організована на високому рівні, протяги при цьому відсутні. Перевозити дітей в велотрейлер можна, поки їм не виповниться сім років (вимоги ПДР) або поки вони не доростуть до 130 см.

Дорогі моделі велотрейлер для дітей дуже універсальні. Завдяки використанню додаткових коліс їх можна перетворити з велопричіпи в повноцінну коляску. Процедура займає пару хвилин.

Ранебаут

Як варіант можна використовувати ранебаут - варіацію на тему велопричіпи. Суть в тому, що дитина їде на повноцінному велосипеді, у якого навіть передачі є (до шести ступенів), але при цьому чадо нікуди не дінеться від батька, так як ранебаут буксирується на жорсткому зчепленні. Це більш демократичний варіант, ніж велотрейлер. До того ж, дитина бере участь в процесі пересування самим прямим способом. Правда, далеко так не заїдеш, адже діти швидко втомлюються.

Домашніх вихованців також можна взяти з собою в велопохід. Для цього придумані велотрейлер для тварин. Вони багато в чому схожі на велотрейлер для дітей, тільки габарити трохи компактніше.

Вантажні велотрейлер мають, мабуть, найширшу палітру конструкцій. Моноколесние і біколесние, з бортовою вантажною платформою і просто плоскою, зі спеціальними кріпленнями під конкретні види вантажів і без них. І багато, багато інших варіантів. Тут вже потрібно відштовхуватися від того, що саме потрібно возити. Середня вантажопідйомність таких велотрейлер становить 30-50 кг, окремі екземпляри можуть брати на борт сто і більше кілограм.

Велопоезд

І чи не важко тягнути за собою такий тягар? - запитаєте ви. Не так важко, як може здатися на перший погляд. Велосипедисти, які активно використовують велотрейлер, кажуть, що ті їм абсолютно не заважають, зате користь від них величезна. Наприклад, в велопохід можна взяти набагато більше речей, від чого поїздка може бути більш далекій (підвищується автономність: їжі багато, води теж). Група велотуристів може буксирувати причіп по черзі. Універсальні кріплення це дозволяють.

Цікаво, що однією зчіпкою з велосипедом справа не обмежується. Існують аксесуари, що дозволяють з причепа до велосипеда зробити причіп до туриста! Такий собі розширений рюкзак. Щоб не тягнути вантаж самому, можна «попросити» для цього свого пса - такі упряжки також доступні на ринку. Асортимент аксесуарів до велопричіпи спокушає використовувати візок навіть взимку - замість коліс ставимо лижі та котимо сани за собою! Дитина точно буде задоволений.

Сьогодні люди, які бажають розширити функціонал свого байка, все частіше вдаються до використання велотрейлер. Нехай тільки щоб довести замаринований шашлик на природу і відпочити веселою компанією, але все одно, адже зручно ж! Причому, наш менталітет змушує конструювати велотрейлер самостійно. Так можна і грошей заощадити, і велоприцеп з усіма індивідуальними вимогами отримати, та ще й підігнаний він буде під конкретний велосипед. Якщо і у вас виникло бажання «поворожити» з металом, інтернет вам на допомогу. Зараз в мережі легко знайти і креслення велотрейлер, і поради по збірці. Так що удачі!

Відео дня. Велотрейлер в велопоходе.

Максим Колісник , тільки для dnipro.bike