У Хмельницькому просто немає пункту утилізації небезпечних побутових відходів 
Останнім часом в Україні класичні лампи розжарювання витісняються енергозберігаючими люмінесцентними лампами, повідомляє Depo.Хмельніцкій .
Через особливості конструкції світильників, раніше їх більше застосовували на підприємствах, установах і організаціях, ніж в приватних будинках. Але розробка нових конструкцій з класичними цоколями привела до широкого використання таких світильників і в побуті.
Не всі знають і лише деякі виробники доводять до відома споживачів то, що кожна люмінесцентна лампа містить в своєму балоні пари ртуті в кількості від 1 до 70 міліграм. І поводження з ними - як робітниками, так і відпрацьованими - відповідно до законодавства, підлягає контролю з боку уповноважених на це органів державної влади.
В Європі за такі відходи платить виробник, імпортер і реалізатор, тобто у вартість товару вже закладені кошти на утилізацію. Кошти акумулюються в державі, і тому населення має можливість безкоштовно здавати таку небезпечну продукцію на утилізацію. Це стосується не тільки лампочок, а й всієї електронно-електричної продукції.
В Україні ж все інакше. "В Україні, на законодавчому рівні прийнято: хто виробляє відходи, той і платить. Ми є виробниками побутових токсичних відходів, а механізму нарахування тарифу на вивезення такого сміття немає. Бабулька, яка ніколи не користувалася енергозберігаючою лампою, також повинна платити за вивезення небезпечних відходів разом з тією сім'єю, де всі прилади на батарейках і енергозберігаючі лампи у всьому будинку ", - пояснює заступник начальника управління екології та контролю за благоустроєм Хмельницького Інна Куцка.
За її словами, є наказ Мінрегіонбуду (на основі закону про відходи) про те, що на сміттєвих майданчиках повинні стояти спеціальні контейнери червоного кольору з "рукавами". Туди населення має викидати відпрацьовані лампи. "Люди не навчені, і в цих контейнерах будуть і пляшки, і інше сміття, і ми отримаємо пари ртуті саме на майданчику", - продовжує Куцка.
Власне, кожен орган самоврядування в місті повинен сам для себе вирішувати, що робити або не робити з цими відходами. У Хмельницькому три роки тому почалася кампанія зі збору небезпечних побутових відходів - люди приносили на пункти прийому батарейки, люмінесцентні лампи. Потім все це передавалося на брухт організації, яка має ліцензію на відповідні роботи - а таких по Україні-понад 300.
"Не факт, що всі фірми відповідальні і не мають" липових "ліцензій. Фірми повинні мати склади, куди це складати, і далі куди подіти використані лампи. У нас в Україні немає заводу-переробника. Всі зібрані відходи потрібно (склавши попередню угоду) вивозити за кордон. Держава повинна б подбати про такий переробному заводі, куди б все могли здавати зібрані відпрацьовані прилади. Тоді кожному органу самоврядування легше було б створити пункти прийому і щось робити ", - переживає заступник начальника управл ення екології.
Екологи Хмельницького навіть замовили два десятка контейнерів з холоднокатаної сталі, як того вимагають норми, для збору небезпечних лампочок. "Думали, що розробимо програму і поставимо в наших ЖЕКах, думали будемо раз або два на місяць приймати небезпечні відходи від населення. Повинні були дати потужну інформацію у всіх ЗМІ і вже домовилися з магазинами, де продають лампочки. Спочатку всі погодилися, але потім виявилося , що для цього повинна бути ліцензія, і відмовилися ", - продовжує Інна Куцка.
Виявилося також, що зберігати такі лампи і магазини, і ЖЕКи не можуть. Вихід один - повинні бути пересувні пункти. "Якщо ми не можемо закласти людям в тарифи, ми не можемо зобов'язати виробника приймати лампи, повинні витрачати кошти з міського бюджету, - скаржиться Куцка. - Ми поспілкувалися з Черкасами, як вони це роблять. У 2014 році уклали угоду з МНСниками. Була їх машина, їх склади, працівники - так у нас працювали пересувні пункти прийому небезпечних відпрацьованих ламп ".
Потім зі складів МНСники відвозили в організацію, де відбувалася часткова утилізація. "Ми з міського бюджету заплатили за роботу пересувних пунктів плюс за утилізацію цих відходів", - робить висновок чиновниця. - Однією з умов з нашого боку було, щоб фірма, яка забирає такі відходи показала, де вона зберігає їх, щоб ми були впевнені, що "фірмачі" не викинуть лампи десь в полі ".
В цьому році в бюджеті міста закладено 50 тис на роботу таких мобільних пунктів.
Екологи планували мінімум три рази на рік проводити такі акції зі збору небезпечних відходів, але вже два рази хтось несвідомий підкладав "свиню".
Гроші відпливають, і вже не залишається тієї суми на мобільні пункти. Можливості здати люмінесцентні лампочки або батарейки на утилізацію в Хмельницькому для пересічних громадян поки немає. А згідно з чинним законодавством, за недотримання вимог щодо поводження з відходами на фізичних осіб накладаються штрафи в розмірі від 340 до 1360 грн, а на посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 850 до 1700 грн.
Ось і виходить такий парадокс - купити лампу можна. Але зберігати її після відпрацювання ресурсу доведеться довічно.
