За три роки інвестори не дочекалися будівництва обіцяної владою інфраструктури промзони. Резиденти «Ржевки» кажуть, що змушені витрачатися самі, рахунок йде на сотні мільйонів рублів. 
Михайло Огнев / "Фонтанка.ру"
Завод Knorr-Bremse відкрився в промзоні «Ржевка» в 2015 році і був одним із предметів гордості інвестиційного блоку команди губернатора Полтавченко. Німці вклали в нього 1,8 млрд рублів і три роки збирали там гальмівні системи для поїздів, в першу чергу для «ластівок» і «Сапсанів». Однак за цей час місто не зміг виконати своїх зобов'язань з облаштування промзони через проблеми з підрядниками.
Про причини відходу з Петербурга в німецькому концерні не говорять. Номер телефону самого заводу вимкнений, в московському представництві Knorr-Bremse за кілька днів підготовки статті не знайшлося жодної людини, готового коментувати цю тему. Кореспондента «Фонтанки» направляли то в фінансовий відділ, то до відділу кадрів, то до відділу продажів, але успіху це не принесло. Єдиний співробітник, з ким вдалося поговорити, повідомив, що «тут, в Москві, нікого немає, хто міг би коментувати щось для преси», і рекомендував зателефонувати безпосередньо на завод, гендиректору підприємства - Леоніду Овчіннікову. На жаль, продиктований в московському офісі телефон заводу на «Ржевке» не реагував на дзвінки.
Чи не прояснило ситуацію і звернення до головного офісу Knorr-Bremse в Мюнхені. За тиждень до публікації співробітники прес-офісу пообіцяли зв'язатися з «Фонтанка», як тільки це буде можливо, але підтвердити або спростувати відхід з Петербурга, не кажучи вже про поясненнях причин такого рішення, нікого не знайшлося.
Збитки на довгій дистанції
В принципі, за можливими причинами рішення про згортання виробництва далеко ходити не треба. За минулий рік ТОВ «Кнор-Бремсе 1520» (ці цифри - розмір колії російських залізниць і символізують роботу концерну на нашому ринку) показав виручку в 1,3 млрд рублів і непокритий збиток в 593 млн рублів. Крім того, раніше Knorr-Bremse позбувся стратегічного партнера за цим проектом, з яким можна було б розділити ризики. АТ «Федеральна вантажна компанія» (на 100% належить РЖД) при запуску заводу в Петербурзі володіла в підприємстві 40% часткою, але в 2016 році вийшло з числа засновників.
Один із найбільших замовників заводу, АТ «Федеральна пасажирська компанія» не знайшла слів для відповіді на питання «Фонтанки» про те, де вони тепер будуть брати гальмівні системи для «ластівок» і що взагалі сталося з їх багаторічним постачальником.
У числі можливих причин такого кроку Knorr-Bremse з Петербурга Максим Мейксін, глава міського комітету з промисловості та інвестицій, обережно називає «складності характеру санкції з боку німецької влади». Навряд чи постачання гальмівними системами пасажирських поїздів дійсно було сильно піддається впливу санкцій, але на 100% виключати цю теорію дійсно не можна.
Ще одним негативним фактором, що впливав на роботу Knorr-Bremse в місті, була катастрофа з проектом облаштування промзони «Ржевка». Проект стартував ще при губернаторі Валентині Матвієнко й браку грошей не відчував. На нього щорічно закладалися гроші в адресної інвестиційної програми, і до кінця 2015 року, коли завод Knorr-Bremse заробив, бюджетні витрати вже перевалили за 300 млн рублів. Більш того, плани по міських інвестицій в інфраструктуру «Ржевки» постійно росли. Якщо на початковому етапі на неї планували витратити 1,4 млрд рублів, то до 2017 року цільовий показник в АИП становив уже 2,5 млрд рублів.
Біотуалети за своє світло
Облаштування «Ржевки» судилося увійти в історію міста як чи не найбільш провальний проект команди губернатора Георгія Полтавченко.
Справедливості заради варто помітити, що фундамент цієї невдачі був закладений ще попередниками, які замовили, а потім узгодили вкрай халтурний проект. Як недобре жартували власники підприємств на «Ржевке», виконавець малював проект по карткам «Яндекса». У ньому не було враховано, схоже, жодне ключове перешкоду, яке належало подолати: ні рівень підземних вод, ні кабелі «Лененерго», а сусідній струмок, схоже, просто не помітили.
В результаті підрядник, який прийшов на об'єкт, передбачувано виявився нездатним втілити обіцянки чиновників. Виділені сотні мільйонів рублів виявилися просто закопані в бруд і кожну весну затоплювалися. Повіривши Смольного підприємства роками витрачалися на дизель-генератори, користувалися біотулетамі і підсипали розвалюється на очах недобудовану дорогу. Пару років тому Олександр Шестаков, глава «Першої меблевої фабрики», який збирався влаштувати на «Ржевке» меблевий технопарк, оцінював форс-мажорні витрати всіх резидентів промзони в 350 млн рублів на утримання інфраструктури. А побудовану за їх рахунок зливову каналізацію, яка худо-бідно відводила воду від підприємств, один з чергових невдалих підрядників Смольного демонтував, та так і кинув.
Ржевський кордон.
Зараз, розповідає Максим Мейксін, «Ржевка» все ж підключена до інженерних мереж, відкрито технічний рух по ділянці дороги (продовження пр. Маршала Блюхера). Разом з тим стан справ в промзоні зовні мало чим відрізняється від того, що там було і рік, і два, і три назад. Вже давно встановлені щогли вуличного освітлення так і не обзавелися проводами, дорога більше нагадує будмайданчик. А періодична активність міських підрядників іноді навіть погіршує стан справ.
Так, Юрій Іванов, гендиректор ТОВ «Меблевий технопарк», розповів, що частина підприємств промзони користуються під'їздом не з боку фактично неіснуючого продовження пр. Маршала Блюхера, а Лапинський проспектом. Якийсь час назад підприємці за свій рахунок заново відсипали цю дорогу і покрили асфальтом. Однак пізніше під час прокладання інженерних комунікацій міські підрядники знищили покриття. За документами цього асфальту не існувало, і відновити його місто ніяк не може, скаржиться Юрій Іванов. Так що витрачені бізнесменами на асфальт 4 млн рублів, схоже, просто пропали.
Зараз мешканці «Ржевки» очікують, коли місто все ж добудує давно обіцяну інфраструктуру. На початку цього року на майданчик вийшов новий підрядник - ВО «Відродження». За 674 млн рублів він повинен закінчити будівництво мереж водопостачання, водовідведення та газопостачання в промзоні. Термін закінчення робіт - грудень 2019 року.
Іван Черних,
«Фонтанка.ру»
© Фонтанка.Ру
